Приваблива будівля, що розміщується на розі вулиць Нотр-Дам і Сен-Клод, є найстарішим приватним історичним музеєм у Квебеку. Історія замку розпочалась ще у XIX столітті, він ледь не зазнав знищення, але натомість став популярною пам’яткою серед мешканців та гостей міста. Також він був внесений до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у 2010 році. Детальніше на imontreal.
Історія маєтку Рамезай
Клод де Рамезай приїхав до Нової Франції як офіцер морської піхоти. У 1705 році обійняв посаду губернатора Монреаля. Одночасно він займався продажем хутра. Він придбав у місті великий маєток та вирішив облаштувати там будинок та резиденцію. Над проєктом працював архітектор П’єр Кутюр’є, який створив триповерховий будинок завдовжки 66 футів з багатим інтер’єром. Зовні будинок оточував фруктовий сад, город і сад для прогулянок. На подвір’ї були стайня та приміщення для карет.
Зі смертю Клода де Рамезая у 1724 році його дружина почала здавати будинок в оренду місцевій владі, яка використовувала його як вторинну резиденцію для урядовців Нової Франції, коли ті приїжджали до Монреалю.
Після смерті матері діти продали будинок у 1745 році Французькій Вест-Індійській компанії. У цей час замок зазнає пожежі. Вест-Індійська компанія відновлює будівлю та розширює. З того часу призначення маєтку постійно змінювалось. Тут розміщувались суди, міністерства та факультет медицини та права Університету Лаваля.
Збереження спадщини
У 1893 році майбутнє замку Рамезай опинилось під загрозою, коли місцева влада вирішила його продати на аукціоні. Через зручне розташування будівлі у центрі міста, цілком ймовірно її могли б знести. Але на захист виступило Антикварне та Нумізматичне товариство Монреаля, які переконали владу здати будівлю та присадибну ділянку йому в оренду для створення історичного музею. Так і сталось, музей розпочав роботу 1 травня 1895 року.
Перша експозиція в музеї
Серед перших експонатів були полотна національної портретної галереї та інших приватних галерей, які висвітлювали теми історії Квебеку, його корінного населення, дослідників тощо. Вхід був безплатним для всіх охочих.
Крім того, Антикварне та Нумізматичне товариство Монреаля потурбувалось про створення першої публічної бібліотеки у місті. Переважно книжковий фонд був створений з приватних колекцій членів товариства.
У 1929 році влада повністю передала товариству право власності на замок Рамезай в обмін на пожертву в розмірі 10 000 книг для муніципальної бібліотеки. У тому ж році Замок був визнаний історичною пам’яткою та став першою будівлею у провінції з таким статусом.
Губернаторський сад
У 2000 році на території музею відкрили Губернаторський сад, який відтворював початковий сад Клода де Рамезая. Щоправда, оригінал займав площу 4200 метрів квадратних, а розміри нового саду сягають 750 метрів квадратних. Проте він так само складається з фруктового саду, городу та саду для відпочинку. В центрі ділянки розташовується фонтан, що підкреслює важливість колодязів, що слугували зручним джерелом води для садівника. Рослини цього саду є генетично наближеними до культур, що вирощувались у XVIII столітті. Навколо цих трьох секції розміщується четверта зона, що засаджена лікарськими травами.
Постійні експозиції
Загальний фонд музею налічує близько 30 тисяч експонатів, серед них наявні 2 тисячі гравюр та картин, близько 2 тисяч фотографій з зображенням міста XIX та XX століть, 2 виставки з етнологічними артефактами, багата нумізматична колекція, близько 13 тисяч одиниць літератури. Також тут є мультимедійна схема, завдяки якій можна детально дізнатись історію замку.
