14 Квітня 2026

Монреаль і музика — історія про меломана, страуса і грамофон

Related

Монреаль і музика — історія про меломана, страуса і грамофон

У світі існує чимало незвичних і навіть дещо химерних...

Як світ зібрався на тарілці Монреаля

Кухня Монреаля — це справжній калейдоскоп різноманітних смаків і...

Історія сухого закону, монреальських джаз-клубів і великої імпровізації

Монреаль уночі зазвучав інакше. У приглушеному світлі барів, серед...

Вижити під Монреалем: як насправді жили селяни 100 років тому

Життя селян поблизу Монреаля сто років тому формувалося під...

Монреаль добрих справ: місто, де доброчинство є стилем життя

Волонтерство часто подають як свідомий вибір — мовляв, людина...

Share

У світі існує чимало незвичних і навіть дещо химерних скульптур, присвячених музиці. Вони періодично з’являються в різних містах або, навіть культурах, але мають спільну мету — передати силу мистецтва, яке неможливо побачити, але досить легко відчути.

І це не дивно, адже музика не має форми, відтак митці часто намагаються «матеріалізувати» її через символи, образи та несподівані художні рішення. А докладніше про незвичні, оригінальні та іноді чудернацькі монументи, присвячені музиці та музикантам, читайте на imontreal.net

Дивовижні скульптури музиці у світі

До прикладу, у Парижі можна знайти витончені скульптурні композиції, присвячені композиторам і музикантам, що стали частиною культурної спадщини міста. Однією з найвідоміших є пам’ятник Фредеріку Шопену в Люксембурзькому саду.

Цей монумент відображає не лише постать геніального композитора та піаніста-віртуоза, а й романтичний дух його музики, що глибоко пов’язаний, попри польське походження, із французькою культурою XIX століття.

Так само активно в публічному мистецтві присутня музична тема в Лондоні. Тут можна знайти пам’ятники як авторам класичної музики, так і сучасним виконавцям. Але особливе місце займають скульптури, присвячені легендарним постатям британської музики — вони підкреслюють роль міста, як одного зі світових центрів музичної індустрії.

На цьому тлі Монреаль може здатися менш очевидним прикладом, але й тут є цікаві артоб’єкти, що теж пов’язані з музикою. Один із найоригінальніших — скульптура Le mélomane.

Навіть достеменно не знаючи, хто, навіщо і як давно її створив, та що вона символізує, ця робота одразу привертає увагу своєю незвичністю. Судіть самі: вона зображує страуса, який занурює голову в грамофон. На перший погляд, це виглядає як жарт або, навіть абсурдний образ, але саме в цьому й полягає задум митця.

Як з’ясувалося, скульптура символізує повне занурення в музику — стан, коли людина настільки захоплена звуками, що буквально розчиняється в них, відгороджуючись від зовнішнього світу.

Так само образ страуса тут зовсім не випадковий. У популярній культурі цей птах часто асоціюється з прагненням сховатися або уникнути реальності. Поєднання цього символу з грамофоном створює яскраву метафору: музика стає притулком, способом втечі від світу або, навпаки, шляхом глибшого занурення у власні емоції.

Саму скульптуру встановили в міському просторі не випадково — це робить її доступною для всіх охочих. І ще один момент: вона не має пафосу класичних пам’ятників і не прагне возвеличити конкретну історичну постать. Натомість її головна ідея — передати універсальний досвід, знайомий кожному, хто хоч раз «залипав» у музику, забуваючи про все навколо.

Таким чином, Le mélomane вирізняється серед інших музичних скульптур своєю беззаперечною концептуальністю та іронічністю. І якщо в Парижі чи Лондоні ми частіше бачимо традиційні пам’ятники композиторам і виконавцям, то Монреаль пропонує більш сучасний і нестандартний погляд на музику як явище.

Історія створення та ідея скульптури Le mélomane

Можна сказати, що Le mélomane стоїть у самому серці Монреаля, у затишному Парку Франсуа-Перро. Як ми щойно з’ясували, це одна з найбільш незвичних скульптур міста. Своєю появою Le mélomane зобов’язана двом канадським митцям — Жану-Франсуа Куке та П’єру Сассевіль, які в такий спосіб вирішили передати любов до музики.

Ці художники відомі тим, що люблять гратися з формою і сенсом. Їхні роботи завжди дещо абсурдні, іноді смішні, але ніколи не залишають байдужими. Le mélomane — яскравий тому приклад. Вона змушує глядача посміхнутися, задуматися і, можливо, пригадати власні моменти, коли музика повністю поглинала його свідомість. Скульптура з’явилася у 2011 році в рамках програми розвитку публічного мистецтва Монреаля.

Можливо, спершу здається, що це просто такий собі кумедний образ. Іронія полягає в тому, що замість знайомого персонажу собаки, яка слухає грамофон, у цій картинці — страус. Він дещо дивний, трохи абсурдний, але саме це робить скульптурну композицію живою та сучасною.

Зовсім не випадково, що містяни сприйняли скульптуру з посмішкою, адже вона пропонує глядачу самому відчути музику, байдуже, що це лише бронзовий страус у парку.

Що стосується матеріалу, то Le mélomane виготовлено з бронзи, а для стабільності та встановлення використано бетонну основу. Саме це робить скульптуру досить міцною, довговічною та придатною для відкритого простору, де нею можна любуватися з усіх боків.

Сама робота є результатом багатомісячного процесу. Приблизно стільки часу минуло від розробки концепції до фінального монтажу. Художники ретельно продумували форму, пози страуса та його взаємодію з грамофоном, щоб усе виглядало одночасно органічно й дещо сюрреалістично.

Хто створив Le mélomane — автори та їхня ідея

Відтак очевидно, що скульптура Le mélomane не випадково з’явилася на зеленій галявині Парку Франсуа‑Перро в Монреалі. За нею стоїть творчий тандем, який уже понад 20 років творить одне з найцікавіших публічних мистецтв у Канаді. Це художня пара з Квебеку, яка творить разом під псевдонімом Cooke-Sasseville.

Жан-Франсуа Куке та П’єр Сассевіль зустрілися в школі мистецтв при Університеті Лаваля в 1997 році й уже з 2000‑го почали творити разом як союз митців, поєднуючи скульптуру, інсталяцію та концептуальне мистецтво. Вони живуть і працюють у Квебек-Ситі, але їхні роботи можна зустріти не лише в Монреалі чи провінції Квебек, а й в Альберті та Британській Колумбії, що свідчить про охоплення доволі широкої творчої географії.

Ба більше, їхні роботи впізнавані завдяки гумору, іронії та своєрідній грі з формами. Митці полюбляють використовувати повсякденні образи або фрагменти культури і трансформувати їх у щось несподіване та смішне, але при цьому глибоке. До прикладу, у Le mélomane знайома всім ікона — грамофон — поєднується з неочікуваним персонажем — страусом.

За два десятиліття співпраці Cooke‑Sasseville створили понад 40 публічних проєктів, узяли участь у більш ніж 10 персональних виставках та близько 20 великих групових подіях у США, Європі та Мексиці. Їхні роботи входять до публічних і приватних колекцій.

У 2012 році вони здобули престижну премію в галузі публічного мистецтва під час Gala des arts visuels. Чи не є це об’єктивним визнанням внеску митців у сучасну канадську культуру? Питання риторичне.

Частина щоденного життя Монреаля

Скульптуру Le mélomane встановили саме в Парку Франсуа‑Перро, бо це затишний громадський простір у Монреалі, де її можуть бачити й місцеві жителі, і туристи, і де артоб’єкти стають частиною щоденного життя міста. Le mélomane — це глибоке занурення, яке змушує щиро посміхатися та зупинятися на мить серед щоденної метушні.

Хоча Le mélomane не є офіційним туристичним символом міста, його часто включають до пішохідних маршрутів сучасного мистецтва в Монреалі, а фотографії страуса, що слухає грамофон, активно розходяться в соцмережах.

Таким чином, скульптура стала невимушеним символом любові до музики в публічному просторі, який дарує емоції і містянам, і гостям Монреаля.

Джерела:

... Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.