Сол Беллоу був одним із кращих романістів Америки у ХХ ст. Він отримав багато престижних нагород у галузі літератури та прославився ще за життя. Серед цих нагород і Нобелівська премія, і Пулітцерівська премія, і нагорода за кращу книгу року, і багато інших. Більше деталей – на сайті imontreal.
У книгах Беллоу персонажі створені надзвичайно цікаво. Кожна його робота передає якусь атмосферу, настрій. А яким же було життя автора цих усіх творів? Про це можна буде дізнатися далі.
Ранні роки письменника та його освіта
Майбутній лауреат Нобелівської премії народився 1915 року у Лашині – одному з міських районів Монреаля, який до 2002 року являв собою автономне місто. Справжнє ім’я письменника – Соломон Беллоуз, його батьки – євреї Авраам і Ліза Беллоуз, котрі емігрували з Петербурга до Канади на початку 1910-х рр.
Беллоу був четвертим у родині, мав сестру та двох братів. У дитинстві хлопчик захоплювався Шекспіром і письменниками ХІХ ст. У першій половині 1920-х рр. сім’я переїжджає до Чикаго. Це місто вплинуло на формування характеру та менталітету Сола Беллоу та стало фоном для багатьох його праць.
Мати письменника померла, коли хлопцю було 17 років. Вона намагалася виховувати сина відповідно до релігійних поглядів і настанов, але Беллоу не був в захваті від свого релігійного виховання.
Писати Сол почав ще у дитинстві. Тоді він часто хворів і у цей час дуже багато та з задоволенням читав. Окремі твори настільки його вразили та надихнули, що він вирішив стати письменником.
Після закінчення середньої школи в Чикаго, монреалець вступає до Чиказького університету. Оскільки навчання у цьому закладі не виправдало очікувань хлопця, він перевівся до Північно-Західного університету, який успішно закінчив у 1937 році, отримавши ступінь бакалавра з соціології та антропології.
Робота та літературна діяльність
Сол Беллоу був професором у багатьох відомих навчальних закладах Америки. Являючись прихильником ідей Лева Троцького, чоловік здійснив поїздку до Мексики заради зустрічі з ним. Але на Троцького було здійснено замах і Беллоу побачив його вже перед його смертю.
Письменник розпочав свій шлях у літературі з написання літературних оглядів. Першу популярність йому приніс роман «Між небом і землею», який розповідає про призовника, що очікує на повістку до армії, але не пристосований до життєвих змін і не має ніякого статусу в суспільстві.
Роман Сола Беллоу «Пригоди Огі Марча» був відзначений Національною книжковою премією та визнаний кращою книгою року. Ця робота монреальця принесла йому справжній успіх, на який чоловік і не розраховував. Ще більше слави він отримав після публікації «Герцога». Саме тоді Беллоу відчув свою спроможність створювати дійсно цікаві та захопливі твори, які мають успіх у читачів. Ця його робота значно покращила фінансове становище письменника.
У 1976 році Сол Беллоу отримав Нобелівську премію з літератури. Тоді було визнано велику роль письменника в розвитку американської літератури та його талант до створення оригінальних і цікавих романів.
Наприкінці ХХ ст. чоловік був на відпочинку на островах у Карибському морі, де отруївся якоюсь рибою. Він довго знаходився на лікарняному ліжку, не маючи змоги навіть впевнено тримати у руці ручку. Минуло понад двох місяців після цього неприємного випадку допоки С. Беллоу знову повернувся до написання творів.
Говорячи про особисте життя монреальця, слід сказати про його п’ять шлюбів. У результаті деяких із них у письменника народилися діти, а пізніше й онуки. У віці 85 років Беллоу востаннє став батьком. Його п’ята дружина, яка була на понад 40 років молодша за нього, народила йому доньку.
Помер Сол Беллоу у місті Бруклайн у 2005 році, залишивши світові великий літературний спадок. Письменник справді зміг зробити вагомий вклад у розвиток літератури в Америці та стати справжнім майстром слова, якого ще довго любитимуть і згадуватимуть.
