30 Травня 2023

Історія Музею Маккорда Стюарта

Related

Хитромудрі композиції монреальського художника – Жан-Поль Ріопеля

Монреаль - старовинне канадське місто, яке відоме сумішшю французької...

Ролан Галарно — автор винаходу, що транскрибував письмовий текст шрифтом Брайля

Ролан Галарно — канадський винахідник, який назавжди змінив життя...

Історія астрофізика Вікторії Каспі

Вікторія Каспі — науковиця, викладач Університету Макгілла та астрофізик,...

#Винахідник: хто запровадив використання хештегу

Хештег став невіддільною частиною соціальних мереж та блогів. Спеціальна...

Вільям Логан — видатний канадський геолог

Вільям Едмонд Логан — відомий канадський геолог, який, бажаючи...

Share

Багатий спадок музейних експонатів включає 69 тисяч картин, гравюр та малюнків з XVIII століття, близько 27 тисяч об’єктів моди, 16 тисяч предметів, що знайомлять з історією, звичаями та побутом корінних народів, понад 2,1 мільйона фотографій, завдяки яким можна візуально прослідкувати історію Монреаля та Канади з 1840-х років.

Музей названий на честь родини Маккордів, численна колекція експонатів яких складає основну частину фонду музею. Великих зусиль для відкриття музею доклав саме Девід Росс Маккорд, аби сприяти збереженню історії міста. Більше на сайті imontreal.

Ким був Девід Росс Маккорд 

Девід Росс Маккорд народився у Монреалі. Після отримання середньої освіти вступив до коледжу Макгілла, де спочатку отримав бакалавра мистецтв, а згодом – магістра мистецтв і бакалавра цивільного права. Зміг побудувати успішну кар’єру адвоката. 

3 1878 року Девід розпочав довгий шлях пошуку історично значущих об’єктів для поповнення родинної колекції, не шкодуючи грошей та часу. За 40 років роботи, подорожуючи всією Канадою, йому вдалось відшукати близько 15 тисяч різноманітних артефактів, пов’язаних з канадською історією, зокрема корінними народами та англомовною спільнотою Монреаля. 

У 1903 році Девід вже почав замислюватися над пошуком постійного приміщення для родинної колекції, адже речей ставало все більше, а простору в будинку — все менше. Він прагнув створити місце, де б зберігалась історія Канади та яке б сприяло зміцненню незалежної канадської ідентичності. 

У 1919 році Університет Макгілла поповнив колекцію Маккорда власними експонатами, в обмін на те, що вони мали бути обов’язково виставленими. 

Перше відкриття музею 

Відкриття музею Маккорда відбулось 13 жовтня 1921 року у приміщенні будинку Джессі Джозефа. Щоправда, сам Девід Росс Маккорд не зміг бути присутнім через загострення артриту, яким він страждав багато років. Ця перша форма музею була задумана як розширення університету, де студенти з археологічного могли порівнювати знахідки після розкопок з артефактами музею. 

До своєї смерті Маккорд був директором музею, проте через хворобу безпосередньо брати участь у щоденній рутині музею. Фактично за музеєм наглядала помічниця Мері Дадлі Муір, а після неї Дороті Уоррен, яка доклала чимало зусиль для подальшого розвитку справи, а також займалась створенням каталогу колекції. Девід Росс Маккорд помер 12 квітня 1930, після чого університет Макгілла перебрав на себе керівництво музеєм.

За часів Великої депресії музей тимчасово довелось закрити на тридцять років з метою економії коштів, але окремі експонати використовувались для поодиноких виставок для учнів місцевих середніх шкіл, що проводились у різних куточках міста.

Повернення до роботи

У 1971 році музей відновив діяльність, але у новому місці, оскільки будинок Джессі Джозефа планували знести. 

Музей понад 60 років знаходився під керівництвом Університету Макгілла, поки в 1987 році він отримав щедру пожертву від фонду Макконнелла, що дозволило музею отримати незалежність. Відтоді розпочалось його масштабне розширення, що тривало до 1992 року. 

Об’єднання з іншими музеями

У 2013 році музей Маккорда об’єднався з музеєм Стюарта, який фокусувався на історії колоніального Монреалю. Переїзд нових експонатів тривав поступово та остаточно музей Стюарта закрили для відвідувачів в лютому 2021 року.

У 2018 році відбулось злиття з музеєм моди, який поповнив колекцію чоловічим, жіночим та дитячим одягом, текстилем, парасольками, капелюхами, віялами, взуттям та аксесуарами, загальна кількість яких складала близько 7 тисяч експонатів. 

.,.,.,.