Джон Вільям Доусон народився 13 жовтня 1820 року у місті Пікту у Новій Шотландії. Він ще з дитячого віку зацікавився вивченням природи та навколишнього світу. Зокрема велику роль в цьому відіграли батьки, які заохочували до всебічного розвитку, допомагали збирати різноманітні колекції зі скам’янілих решток, черепашок, комах і птахів. Крім того, вони найняли для сина приватного репетитора, перш ніж він пішов здобувати середню освіту. Джон навчався в Академії Пікту, а згодом поїхав до Шотландії, де вступив до Единбурзького університету на факультет геології. Далі на imontreal.
Початок кар’єри геолога
У 1841 році Джон познайомився із Чарльзом Лайєллом, який вважається основоположником сучасної геології. Разом з ним він повернувся до Нової Шотландії, щоб детальніше дослідити геологічну спадщину рідного краю.
Набравшись досвіду та поглибивши свої знання, Джон Доусон починає читати лекції в Академії Пікту, де колись сам навчався, коледжі Далхаузі та в місцевому науковому товаристві. У 1849 році йому пропонують обійняти посаду інспектора освіти Нової Шотландії. Пропозицію він прийняв та з наступного року вийшов на роботу. Він отримав славу реформатора, передивившись навчальні програми, освіту вчителів та навіть дизайн шкіл. Також специфіка роботи передбачала подорожі різними округами Нової Шотландії, що дозволяло паралельно проводити геологічні дослідження та шукати нові екземпляри для поповнення власних колекцій.
У 1852 році Джон вирушив у чергову експедицію разом з Чарльзом Лайєлом, яка виявилась доволі успішною. Під час дослідження скель Джон виявив рештки Дендрерпетона — вимерлу амфібію кам’яновугільного періоду. Згодом він також відкрив вид Hylonomus lyelli, що став відомим як один з найстаріших видів рептилій. Дослідник дав назву на честь свого наставника — сера Чарльза Лайєля. Всі результати польової роботи він описав у Acadian Geology, яку опублікував у 1855 році.
Директор коледжу Макгілла
З 1855 по 1893 рік Джон Доусон обіймав посаду директора коледжу Макгілла. Його робота розпочалась із приведенням до ладу закладу, оскільки деякі викладачі були некомпетентними, сама будівля перебувала у не найкращому стані, відповідно студентів було небагато. Крім керування коледжем, Джону також доводилось викладати ботаніку, хімію, зоологію та геологію, перш ніж він знайшов грамотних фахівців. Старання не були марними та це дозволило перетворити коледж на провідний дослідницький університет.
Археологічна пам’ятка Доусон
У 1860 році на розі вулиці Меткалф і бульвару Мезоннев викопували пісок, який використовувався як насип для різних міських робіт. Проте робітники знайшли чимало цікавих знахідок, на дослідження яких покликали вже відомого на той момент геолога Джона Доусона. Серед решток тут були виявлені кістки, різні уламки, включаючи розбиту кераміку, знаряддя праці та предмети європейського походження. Серед фрагментів культурних рослин ту відкопали кукурудзу, боби та кабачки, а також залишки вишні та дикої сливи.
Через необачність робітників велику частину археологічних свідчень було втрачено або знищено. Але, з рештою, в результаті досліджень були зібрані вагомі докази існування людей, які, ймовірно, датуються 16-м століттям чи раніше. А цей проєкт став одним з перших у Канаді, що був спрямований на збереження її археологічної спадщини.
Через погіршення стану здоров’я та за рекомендацією лікаря Джон Вільям Доусон покинув посаду директора у 1893 році. Дослідник помер у Монреалі 19 листопада 1899 року внаслідок тяжкої хвороби та був похований на кладовищі Маунт-Роял.
