Стаття 31 Конвенції Організації Об’єднаних Націй про права дитини визнає право дітей на гру. Але де діти можуть реалізувати це право? Як виявляється, якщо в них є можливість, то практично будь-де. Адже гру, як відомо, важко стримати, тим паче якщо то гра дитяча. Вона може спалахнути спонтанно, без найменшого попередження. У цьому контексті, як спеціально відведений ігровий простір, дитячі майданчики є ледь не найсприятливішим і заохочувальним середовищем для цього. Про те, як та де функціонують дитячі майданчики в Монреалі читайте imontreal.net.
Дитячий майданчик, як він є
Якщо той факт, що дитячі майданчики є тим засобом, де дитина будь-якого віку може реалізувати своє право на гру, не викликає сумніву, то якість деяких із них бажає кращого. Адже не всі дитячі майданчики створені однаково. Лише найкращі поєднують у собі такі елементи дизайну, як достатню висоту, простір, де можна сховатися і, відповідно, «загубитися», можливість будувати та розбудовувати, здатність підтримувати інтерес, а також дозволяє продовжувати гру під керівництвом дитини. Чим більше цих елементів у наявності, тим більша ймовірність того, що ігрова зона зацікавить дитину.
Для дорослих наступний рівень придатності досягається тоді, коли ті, чи інші дитячі простори інтегровані в громаду. Це можна зробити, включивши в дизайн елементи місцевої культури, екології та історії, або залучивши місцевих волонтерів для допомоги в плануванні та проведенні заходів. Дитячі майданчики в парках Монреаля пропонують чудову можливість скористатися перевагами природного середовища й позиціювати майданчики, як сімейні центри, дружні до дітей.
Є такі простори в історичному парку Маунт-Руаяль у місті. Нагадаємо, що сам парк був спроєктований Фредеріком Лоу Олмстедом у 1870-х роках, а нині він доповнився сучасними ігровими зонами. До прикладу, одна з таких була відкрита у 2009 році. Цей майданчик називається Salamander. Із самого початку свого функціонування він став синонімом дитячих пригод, веселощів та відкриттів.
Чи багато для цього було потрібно? Корнелія Хан Оберландер, яку вважають корифейкою канадської ландшафтної архітектури, стверджує, що дітям важливо, щоби були пісок, вода й місце, куди можна залізти. Тому, стосовно саме цього майданчика, то його творці не поскупилися на ці елементи й навіть більше.
У цій водно-болотній місцевості сміх і дихання змішуються з туманом. Запрограмовані фонтани весело стріляють водою в небо. Діти в цей час розбігаються на всі боки. Найсміливіші з них несміливо ступають на занурені форсунки фонтанів. У центрі спеціально створена водяна куля вкрита плівкою каскадів води. Діти можуть стрибати на кулі верхи й скочуватися вниз, з іншого боку — чи це не справжній тріумф.
Також у цьому просторі переосмислені гойдалки та вертушка, яка історично змагається з будь-якою каруселлю за легке запаморочення в голові дитини, мають європейський дизайн. Саме форма, колір, хвилеподібні лінії та розташування в просторі вирізняють це обладнання з-поміж інших. Воно не має нічого спільного зі стандартними елементами будь-якого стандартного майданчика, які населяють шкільні ігрові простори та є в багатьох муніципальних парках.
І хоча, наявний дизайн, ніби-то, передбачає такі ж розваги, як скрізь, він ще запрошує до експериментів із лопатками для піску, кулями для лазіння та чорними монолітами, схожими на метеорити, пружинними перегонниками, турнікетами та невеликими скелелазними стінами.
А на доріжках і сидіннях встановили серію плиток, розписаних химерними зображеннями й текстами квебекського художника Жерара Дансеро. Саме ці плитки Дансеро оспівують Конвенцію ООН про права дитини — право на відпочинок, дозвілля та гру, піклування та захист, недискримінацію тощо.
Зрештою, ті, хто подивиться на цей майданчик із висоти пташиного польоту, помітять, що він має форму великої саламандри. Ця форма є даниною пам’яті блакитно-плямистим саламандрам, що мешкають тут, і дали назву майданчика.
Новий тип майданчика
Батьки знають, що знайти заняття для малюків на літо, не витрачаючи цілий статок, або навіть, не один, завжди досить не просто. На щастя, у парках Монреаля є дитячі майданчики, які можуть зайняти ваших непосидючих дітей на цілі години. Але, як і в будь-якій іншій сфері, існують тенденції, що відходять від простих гойдалок та класичних гірок.
Кілька слів на підтвердження цієї теорії, розповідь про ще один не звичайний дитячий ігровий майданчик у мегаполісі. У Ле-Плато-Мон-Руаяль відкрився новий дитячий парк, який називається «Компаньон-де-Сен-Лоран». Цей простір був на 100% реконструйований. Візуальні наслідки реконструкції виглядають так. По-перше, паркування замінили на ігровий майданчик для дітей віком від 2 до 12 років. Віднині малюків на ній вітає ігровий будиночок, а дерев’яні колоди природного вигляду, ніби запрошують старших дітей до себе, щоби полазити по них.
Усі ігрові споруди на майданчику нагадують смугу перешкод, визнає Марі-Ев Парент, ландшафтний архітектор, якій район Плато доручив реконструкцію парку. Це ігри, які інтегруються в навколишнє середовище та менш директивні для дітей. Вони можуть вільно лазити по цьому модулю, де завгодно. На території також є водні ігри та тренувальний майданчик, якими можуть користуватися дорослі. Відтак батьки, стверджують, що їм сподобався цей новий дитячий простір. Але, що скажуть діти?
Розмаїття ігор
Дерев’яні конструкції, такі, як ті, що знаходяться тут, останніми роками набувають популярності завдяки своїм естетичним якостям та здатності гармоніювати з ландшафтом, але вони мають деякі недоліки, за словами Мішель Дюпюї, директорки проєкту, спеціалізованої компанії в Лавалі. Хоча візуально вони надзвичайно гарні, але за ними потрібно доглядати.
Оскільки оброблену деревину використовувати не можна, це створює додаткові труднощі з обслуговуванням, пояснює вона, маючи на увазі можливість появи скалок. Річ у тім, що в міста не завжди є час і гроші на їх обслуговування. Саме тому часто перевагу надають пластиковим, алюмінієвим або сталевим конструкціям.
Під час проєктування дитячих майданчиків безпека, звичайно, являється пріоритетом. За останнє століття дитячі майданчики сильно змінилися. Епоха сталевих турнікетів 1970-х років, гойдалок-відбивачів та інших пристроїв, що могли спричинити струс мозку, закінчилася. Сьогодні на сцену вийшли сучасні, барвисті та менш небезпечні дитячі майданчики.
Безпека перш за все
У восьми з десяти випадків травми трапляються під час падіння на землю, а не на самі ігрові модулі. Саме тому важливо забезпечити, щоб ігрові поверхні мали хорошу амортизаційну здатність. Переломи рук, звичайно, трапляються, але наявність перманентних травм чи поранення голови — це те, чому сучасні проєктувальники та виробники намагаються запобігти, коли кладуть певне покриття на землю, під ігрове поле.
Нині будуються такі майданчики, на яких кожна вікова група зможе знайти щось для себе. Дітям пропонують впоратись на майданчику, на вибір із легкими, помірними та експертними завданнями. Крім того, забезпечують когнітивний розвиток за допомогою ігрових панелей та інтерактивних ігор.
Джерела: