Річард Голдблум вважається новатором у підході до лікування дітей. Він став першим, хто зрозумів, що для успішного лікування необхідно залучати як провідних лікарів, так і батьків, що в сумі давало кращі результати. Крім того, він також керував численними дослідженнями в галузі імунології, біохімії, генетики, що створило гарну наукову базу для навчання наступних поколінь педіатрів. Бвільше на сайті imontreal.
Дитяча тяга до медицини
Річард Голдблум народився у 1924 році в Монреалі. Зростав у родині педіатра Алтона Голдблума, що був першим кваліфікованим спеціалістом у місті, тому вже з ранніх років Річард також хотів стати лікарем. У шість років до свого імені дописував “доктор наук”. На першому поверсі їхнього будинку був приймальний кабінет. З дванадцяти років ходив разом з батьком до Монреальської дитячої лікарні, де він показував сину пацієнтів, давав поради та невеликі лекції. Після отримання шкільної освіти Річард вступив до університету Макгілла на медичний факультет. Інтернатуру з педіатрії проходив в Монреальській та Бостонській дитячих лікарнях. Після того повернувся до Монреаля, де вів приватну педіатричну діяльність разом з батьком та братом.
Переїзд до Галіфакса
Причиною переїзду Річарда до Галіфакса в 1967 році став дзвінок від доктора Честера Стюарта. Він повідомив, що у місті будується нова дитяча лікарня, керівництво якою хочуть доручити Річарду Голдблуму, тому чоловік прибув до Монреаля з єдиною метою — вмовити його прийняти пропозицію. Зрештою Річард отримав посаду головного лікаря, а також став директором з досліджень дитячої лікарні Ізаака Волтона Кіллама.
Новаторство в педіатрії
У ті роки, лікарні, як правило, не мали штатних лікарів. Були громадські педіатри, за якими закріплювались палати. Проте Річарда Голдблума такий підхід не влаштовував, тому він вирішив створити команду стаціонарних лікарів з кардіології, ендокринології, пульмонології, гастроентерології та інших галузей для надання основних клінічних послуг.
Одним з нових підходів до лікування маленьких пацієнтів стало створення відділень, де вони могли перебувати разом з батьками. До цього у більшості лікарень батьків сприймали тільки як відвідувачів, відповідно вони могли приходити до дитини лише у відведений час. Натомість доктор Голдблум запропонував дозволити батькам залишатися зі своїми дітьми цілий день і ніч, що зробило їх також членами команди, яка допомагає дітям одужати.
У 1980-х роках він створив палату для батьків, де медсестри навчали їх основ щоденного догляду за дитиною. Педіатр Сара Ши, що працювала у цій лікарні, наголошувала:
“Діти живуть у сім’ях, і педіатри лікують сім’ї”.
Доктор Голдблум, також звернув увагу на те, що в селах та маленьких містечках родинам складно даються поїздки до Галіфакса, а іноді взагалі неможливі. Тому він найняв окремого лікаря Нуалу Кенні, яка мала б відвідувати дітей, що живуть за 30 миль від міста.
Дослідницька робота
Як вже зазначалось, крім керування лікарнею, Річард Голдблум також був директором дослідницького центру. Він налагодив ефективну співпрацю з університетом, федеральним урядом та агенціями, що допомогли з фінансуванням.
У 1970-х роках він найняв нейробіолога, біохіміка та генетика, що займались вивченням пацієнтів та сімей, уражених генетичними та метаболічними порушеннями. Успішне залучення науковців дозволило Річарду у 1980-х роках розширити команду вченими, які б займались дослідженнями у сфері імунології та інфекційних хвороб. Таким чином це згодом дозволило покращити захист новонароджених і недоношених дітей від патогенних збудників.